ISSN 2415-3729 e-ISSN 2415-3737 УДК 37
Подати статтю

Професійна освіта: методологія, теорія та технології

Стаття

Розвиток симуляційних центрів як інноваційної технології післядипломної медичної освіти: теоретико-методологічні засади та практичний вимір

Ланна Лукашенко, Ірина Соколовська*, Ірина Ганжий

isokolovska@ukr.net

Взято з Том 12, № 1, 2026 Сторінки 45–61
Отримано
09.01.2026
Доопрацьовано
14.04.2026
Прийнято
12.05.2026
Опубліковано
19.06.2026
Переглядів
53

Анотація

Мета статті полягала у визначенні ролі симуляційних центрів у модернізації післядипломної медичної освіти, посиленні практичної підготовки та розвитку професійних компетентностей медичних працівників. Методологія дослідження ґрунтувалася на прикладному педагогічному дизайні з теоретико- аналітичним і квазіекспериментальним компонентами; емпіричний етап проведено 16-27 лютого 2026 року на базі Навчально-наукового інституту післядипломної освіти Запорізького державного медико-фармацевтичного університету серед 48 лікарів-інтернів із вхідним і підсумковим комплексним оцінюванням професійних компетентностей. Результати дослідження показали, що симуляційні центри в медичній освіті функціонують як організоване освітнє середовище, у якому клінічні сценарії, безпечне відпрацювання алгоритмів, командна взаємодія, стандартизоване оцінювання та дебрифінг забезпечують формування професійних компетентностей. Методологічний аналіз дав змогу обґрунтувати інтеграцію симуляційних технологій у післядипломну медичну освіту через поєднання компетентнісного, діяльнісного, сценарного, проблемно-орієнтованого, міжпрофесійного та рефлексивного підходів. Оцінювання після симуляційного тренінгу засвідчило статистично значуще покращення результатів лікарів-інтернів: теоретична підготовленість зросла з 12,4 ± 2,1 до 17,1 ± 1,8 бала, практичні дії – з 24,6 ± 4,3 до 34,8 ± 3,1 бала, самооцінка професійної готовності – з 18,2 ± 3,5 до 25,7 ± 2,8 бала. Найбільший приріст зафіксовано за рефлексивним компонентом – 44,8 %, що свідчить про результативність дебрифінгу, тоді як подальший розвиток симуляційних центрів доцільно пов’язувати з віртуальними симуляціями, телесимуляцією, цифровими чек-листами, електронними портфоліо та інструментами штучного інтелекту. Отримані дані засвідчили статистично значуще покращення показників професійних компетентностей лікарів-інтернів після симуляційного тренінгу, зокрема теоретичної підготовленості, практичних дій, командної взаємодії та рефлексивної готовності в умовах одногрупового квазіекспериментального дослідження в системі післядипломної медичної освіти. Результати можуть бути використані закладами вищої медичної освіти, інститутами післядипломної освіти, симуляційними центрами та викладачами клінічних дисциплін для розроблення, впровадження й оцінювання симуляційних тренінгів у програмах професійного розвитку медичних працівників

Ключові слова

дебрифінг; штучний інтелект; клінічні сценарії; цифрові чек-листи; командна взаємодія; професійні компетентності; безпека пацієнта

Використані джерела

  1. Abdool, P.S., Voore, P., Antinucci, R., Soklaridis, S., & Sockalingam, S. (2025). Role of simulation-based education in the integration of continuing education, quality improvement, and patient safety. Academic Psychiatry. doi: 10.1007/s40596-025-02289-2.
  2. Ahmad, M., Page, M., & Goodsman, D. (2023). What is simulation-based medical education (SBME) debriefing in prehospital medicine? A qualitative, ethnographic study exploring SBME debriefing in prehospital medical education. BMC Medical Education, 23, article number 625. doi: 10.1186/s12909-023-04592-8.
  3. Ajemba, M.N., Ikwe, C., & Iroanya, J.C. (2024). Effectiveness of simulation-based training in medical education: Assessing the impact of simulation-based training on clinical skills acquisition and retention: A systematic review. World Journal of Advanced Research and Reviews, 21(1), 1833-1843. doi: 10.30574/ wjarr.2024.21.1.0163.
  4. Alinier, G., Shehatta, A.L., & Makker, R. (2023). Simulation for clinical skills in healthcare education. In D. Nestel, G. Reedy, L. McKenna & S. Gough (Eds.), Clinical education for the health professions: Theory and practice (pp. 1395-1415). Singapore: Springer. doi:10.1007/978-981-15-3344-0_93.
  5. Almousa, O., Zhang, R., Dimma, M., Yao, J., Allen, A., Chen, L., Heidari, P., & Qayumi, K. (2021). Virtual reality technology and remote digital application for tele-simulation and global medical education: An innovative hybrid system for clinical training. Simulation & Gaming, 52(5), 614-634. doi: 10.1177/10468781211008258.
  6. Archana, S., Nilakantam, S.R., Hathur, B., & Dayananda, M. (2021). The need and art of establishing skill and simulation centers to strengthen skill-based medical education: Learning insights and experience. Annals of African Medicine, 20(4), 247-254. doi:10.4103/aam.aam_53_20.
  7. Bahattab, A., Caviglia, M., Martini, D., Hubloue, I., Della Corte, F., & Ragazzoni, L. (2023). Scenario-based e-simulation design for global health education: Theoretical foundation and practical recommendations. Journal of Medical Internet Research, 25, article number e46639. doi: 10.2196/46639.
  8. Berger-Estilita, J., Lüthi, V., Greif, R., & Abegglen, S. (2021). Communication content during debriefing in simulation-based medical education: An analytic framework and mixed-methods analysis. Medical Teacher, 43(12), 1381-1390. doi:10.1080/0142159X.2021.1948521.
  9. Biduchak, A. (2025). Debriefing method in practical training of medical students. Prospects and Innovations of Science, 8(54), 1883-1889. doi: 10.52058/2786-4952-2025-8(54)-1883-1889.
  10. Biduchak, A.S. (2025). Implementation and prospects of team-based training in medical education in Ukraine and Europe. Bukovinian Medical Herald, 29(3), 113-117. doi: 10.24061/2413-0737.29.3.115.2025.18.
  11. Carter, S., & Al Shanteer, T. (2025). Simulation center design, development, and management. In L. Marshall Gillman & S. Widder (Eds.), Trauma team dynamics: A trauma crisis resource management manual (pp. 575-589). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-86312-7_67.
  12. Chavarha, M., Suprunenko, S., Shpryakha, Y., Gai, L., & Glavatskyi, O. (2025). Adapting Ukrainian medical education to the challenges of war: A scoping review. Health Leadership and Quality of Life, 4, article number 664. doi: 10.56294/hl2025664.
  13. des Ordons, A.L., Eppich, W., Lockyer, J., Wilkie, R.D., Grant, V., & Cheng, A. (2022). Guiding, intermediating, facilitating, and teaching (GIFT): A conceptual framework for simulation educator roles in healthcare debriefing. Simulation in Healthcare, 17(5), 283-292. doi:10.1097/SIH.0000000000000619.
  14. Dieckmann, P., Sharara-Chami, R., & Ersdal, H.L. (2023). Debriefing practices in simulation-based education. In D. Nestel, G. Reedy, L. McKenna & S. Gough (Eds.), Clinical education for the health professions: Theory and practice (pp. 699-715). Singapore: Springer. doi:10.1007/978-981-13-6106-7_51-1.
  15. Dzhumatovich, A.S., & Salimrouhi, E. (2025). Simulation-based education as a tool for enhancing the quality of medical education. Journal of Preventive and Complementary Medicine, 4(1), 45-59. doi: 10.22034/ jpcm.2025.511432.1214.
  16. Elendu, C., Amaechi, D.C., Okatta, A.U., Amaechi, E.C., Elendu, T.C., Ezeh, C.P., & Elendu, I.D. (2024). The impact of simulation-based training in medical education: A review. Medicine, 103(27), article number e38813. doi: 10.1097/MD.0000000000038813.
  17. Elshama, S.S. (2020). How to apply simulation-based learning in medical education? Iberoamerican Journal of Medicine, 2(2), 79-86. doi:10.5281/zenodo.3685233.
  18. European Commission. (2021). Ethics and data protection. Retrieved from https://ec.europa.eu/info/ funding-tenders/opportunities/docs/2021-2027/horizon/guidance/ethics-and-data-protection_he_en.pdf.
  19. Fedorchenko, Y., Zimba, O., Gulov, M.K., Yessirkepov, M., & Fedorchenko, M. (2024). Medical education challenges in the era of internationalization and digitization. Journal of Korean Medical Science, 39(39), article number e299. doi: 10.3346/jkms.2024.39.e299.
  20. Fisk, P., Hall, A.K., O’Brien, M., & Cheung, W.J. (2025). Simulation education in the age of competency-based medical education: A study of the use of simulation-based education in Canadian emergency medicine programs. Canadian Journal of Emergency Medicine, 27(8), 605-613. doi: 10.1007/s43678-025-00935-0.
  21. Gerstenberger, J.P., Hayes, L., Chow, C.J., & Raaum, S. (2023). Medical student experiential learning in telesimulation. Journal of Medical Education and Curricular Development, 10. doi: 10.1177/ 23821205231216067.
  22. Hamilton, A. (2024). Artificial intelligence and healthcare simulation: The shifting landscape of medical education. Cureus, 16(5), article number e59747. doi: 10.7759/cureus.59747.
  23. Herrera-Aliaga, E., & Estrada, L.D. (2022). Trends and innovations of simulation for twenty first century medical education. Frontiers in Public Health, 10, article number 619769. doi: 10.3389/fpubh.2022.619769.
  24. Ivanchov, P., Povch, O., Sydorenko, V., Kurbanov, A., & Lobodae, S. (2024). Integrated simulation training for surgical skill development in Ukrainian medical universities during war. Academia, 35-36, 9-27. doi: 10.26220/aca.5000.
  25. Kassutto, S., Clancy, C., Harbison, S., & Tsao, S. (2024). A virtual simulation-based clinical skills course. The Clinical Teacher, 21(4), article number e13727. doi: 10.1111/tct.13727.
  26. Kiessling, A., Amiri, C., Arhammar, J., Lundbäck, M., Wallingstam, C., Wikner, J., Svensson, R., Henriksson, P., & Kuhl, J. (2022). Interprofessional simulation-based team-training and self-efficacy in emergency medicine situations. Journal of Interprofessional Care, 36(6), 873-881. doi: 10.1080/13561820.2022.2038103.
  27. Klein, M.R., Loke, D.E., Barsuk, J.H., Adler, M.D., McGaghie, W.C., & Salzman, D.H. (2025). Twelve tips for developing simulation-based mastery learning clinical skills checklists. Medical Teacher, 47(2), 212-217. doi: 10.1080/0142159X.2024.2345270.
  28. Kocherga, Z.R., Pavlykivska, B.M., Tachynska, L.M., & Chura, Y.O. (2024). Simulation training: International experience and development strategy in Ukraine. Art of Medicine, 31(3), 231-235. doi: 10.21802/ artm.2024.3.31.231.
  29. Komasawa, N., & Yokohira, M. (2023). Simulation-based education in the artificial intelligence era. Cureus, 15(6), article number e40940. doi: 10.7759/cureus.40940.
  30. Mahmood, L.S., Mohammed, C.A., & Gilbert, J.H. (2021). Interprofessional simulation education to enhance teamwork and communication skills among medical and nursing undergraduates using the TeamSTEPPS® framework. Medical Journal Armed Forces India, 77, 42-48. doi:10.1016/j.mjafi.2020.10.026.
  31. Nemyrovych, Y., Kniazieva, O., & Melnyk, N. (2024). The impact of innovative educational technologies on the effectiveness of continuing professional development of physicians. In World conference on future innovations and sustainable solutions. Futurity Research Publishing. doi: 10.5281/zenodo.13805835.
  32. Patocka, C., Pandya, A., Brennan, E., Lacroix, L., Anderson, I., Ganshorn, H., & Hall, A.K. (2024). The impact of just-in-time simulation training for healthcare professionals on learning and performance outcomes: A systematic review. Simulation in Healthcare, 19(1S), 32-40. doi: 10.1097/SIH.0000000000000764.
  33. Rege, R.V. (2020). Developing a state-of-the-art simulation-based education center. In J. Paige, S. Sonesh, D. Garbee & L. Bonanno (Eds.), Comprehensive healthcare simulation: Interprofessional team training and simulation (pp. 157-171). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-28845-7_11.
  34. Roach, E., & Okrainec, A. (2021). Telesimulation for remote simulation and assessment. Journal of Surgical Oncology, 124(2), 193-199. doi:10.1002/jso.26505.
  35. Rossler, K., Molloy, M.A., Pastva, A.M., Brown, M., & Xavier, N. (2021). Healthcare simulation standards of best PracticeTM simulation-enhanced interprofessional education. Clinical Simulation in Nursing, 58, 49-53. doi: 10.1016/j.ecns.2021.08.015.
  36. Şahin, G., & Başak, T. (2021). Debriefing methods in simulation-based education. Journal of Education & Research in Nursing, 18(3), 341-346. doi: 10.5152/jern.2021.57431.
  37. Saleem, M., & Khan, Z. (2023). Healthcare simulation: An effective way of learning in health care. Pakistan Journal of Medical Sciences, 39(4), 1185-1190. doi: 10.12669/pjms.39.4.7145.
  38. Salik, I., & Paige, J.T. (2023). Debriefing the interprofessional team in medical simulation. Retrieved from https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK554526/.
  39. Shapovalov, S., Zinchenko, O., Petukhova, I., & Kas, I. (2025). Postgraduate medical education in Ukraine: Addressing modern challenges. Wiadomości Lekarskie, 12, 2823-2829. doi: 10.36740/WLek/214417.
  40. Shpryakha, Y., Abramchuk, O., & Moroziuk, O. (2025). Effectiveness of clinical simulation training in developing practical skills of medical students. In International conference on next-generation innovations and sustainability 2025. Futurity Research Publishing. doi:10.5281/zenodo.14968886.
  41. Sun, W., Jiang, X., Dong, X., Yu, G., Feng, Z., & Shuai, L. (2024). The evolution of simulation-based medical education research: From traditional to virtual simulations. Heliyon, 10(15), article number e35627. doi: 10.1016/j.heliyon.2024.e35627.
  42. Sung, T.C., & Hsu, H.C. (2025). Improving critical care teamwork: Simulation-based interprofessional training for enhanced communication and safety. Journal of Multidisciplinary Healthcare, 18, 355-367. doi: 10.2147/ JMDH.S500890.
  43. Tavares, W., Piquette, D., Luong, D., Chiu, M., Dyte, C., Fraser, K., & Clark, M. (2023). Exploring the study of simulation as a continuing professional development strategy for physicians. Journal of Continuing Education in the Health Professions, 43(3), 188-197. doi:10.1097/CEH.0000000000000470.
  44. The Declaration of Helsinki. (2024). Retrieved from https://www.wma.net/policies-post/wma-declarationof-helsinki/.
  45. Tiazhkorob, K. (2025). Virtual simulations as an innovative technology for the modernization of medical education. SAP Gamification and Augmented Reality, 3, article number 97. doi: 10.56294/gr202597.
  46. Watkins, S.C. (2020). Simulation-based training for assessment of competency, certification, and maintenance of certification. In J. Paige, S. Sonesh, D. Garbee & L. Bonanno (Eds.), Comprehensive healthcare simulation: Interprofessional team training and simulation (pp. 225-245). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-03028845-7_15.
  47. Watts, P.I., Hallmark, B.F., & Beroz, S. (2021). Professional development for simulation education. Annual Review of Nursing Research, 39(1), 201-221. doi: 10.1891/0739-6686.39.201.
  48. Watts, P.I., McDermott, D.S., Alinier, G., Charnetski, M., Ludlow, J., Horsley, E., & Nawathe, P.A. (2021). Healthcare simulation standards of best practiceTM simulation design. Clinical Simulation in Nursing, 58, 14-21. doi: 10.1016/j.ecns.2021.08.009.
  49. Will, K.K., & Essary, A. (2021). Competency-based interprofessional continuing education focusing on systems thinking and health care delivery for health care professionals. Journal of Continuing Education in the Health Professions, 41(2), 153-156. doi:10.1097/CEH.0000000000000330.
  50. Yuriy, R., Huzchenko, S., Lobach, N., Karbovanets, O., Bokova, S., & Isychko, L. (2022). Modern digital learning and simulation technologies in higher medical education: Definitions, innovative potential. Amazonia Investiga, 11(60), 53-61. doi:10.34069/AI/2022.60.12.6.
  51. Yuryk, O., Zlobin, O., Vainahii, O., Fedosieieva, O., & Shaulko, O. (2024). Analysis of the use of innovative technologies in simulation training to improve the quality of the educational process: Experience of medical HEIs in Ukraine during the war. Academia, 35-36, 73-91. doi: 10.26220/aca.5003.
  52. Zafošnik, U., Cerovečki, V., Stojnić, N., Belec, A.P., & Klemenc-Ketiš, Z. (2024). Developing a competency framework for trainingS with simulations in healthcare: A qualitative study. BMC Medical Education, 24, article number 180. doi: 10.1186/s12909-024-05139-1.
  53. Zeng, A., Chen, X., Wu, Q., Lin, X., Peng, X., & Ye, Q. (2025). Exploration and practice of Medical Simulation Center construction under the background of new medical sciences. Frontiers in Public Health, 13, article number 1619348. doi: 10.3389/fpubh.2025.1619348.

ЦИТУВАТИ

Lukashenko, L., Sokolovska, I., & Ganzhiy, I. (2026). Development of simulation centres as an innovative technology in postgraduate medical education: Theoretical and methodological foundations and practical dimension. Professional Education: Methodology, Theory and Technologies, 12(1), 45-61. https://doi.org/10.69587/pemtt/1.2026.45