Актуальність дослідження визначається потребою модернізації системи юридичної освіти України в умовах зростаючої конкуренції на ринку праці та необхідності узгодження професійної підготовки юристів із сучасними міжнародними стандартами. Метою дослідження було визначення особливостей підготовки правників в Україні та оцінка її відповідності вимогам ринку юридичної праці. Методологічну основу становили аналіз, синтез, порівняння, дедукція, формально-юридичний і компаративістський методи. На основі звітів Міністерства освіти і науки України, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та Асоціації юридичних клінік України встановлено, що практична складова підготовки охоплює лише 15-20 % освітньої програми, тоді як у США її частка сягає 30-35 %. Проведений порівняльний аналіз освітніх моделей засвідчив вищу результативність клінічної освіти, оплачуваних стажувань і формативного оцінювання компетентностей, що забезпечує випускникам ширший спектр професійних навичок. Додатковий аналіз тенденцій працевлаштування показав, що частка молодих юристів, які отримують роботу за фахом протягом першого року, залишається нижчою за 50 %, що корелює з обмеженим обсягом практичних модулів та нерозвиненими механізмами оцінювання професійних умінь. Розроблено концептуальну трирівневу модель оцінювання ефективності підготовки майбутніх юристів (змістово-структурний, компетентнісний і ринково-аналітичний рівні), яка дозволяє співвіднести освітні результати з показниками працевлаштування та структурою попиту на юридичні послуги. Запропоновані рекомендації можуть бути використані для оновлення стандартів юридичної освіти, розвитку дуальних програм і посилення практикоорієнтованої підготовки в українських правничих школах

компетентнісний підхід; працевлаштування випускників; правнича освіта; контроль якості освіти; ринок юридичної праці