Анотація
Професійно-педагогічна комунікація як умова розвитку комунікативних можливостей, як форма психологічної взаємодії педагога зі здобувачами освіти під час освітнього процесу та під час практичної підготовки спрямована на всебічний розвиток майбутніх фахівців професійної освіти, на створення умов для реалізації їх самостійних, фахових та творчих здібностей. Метою наукової роботи було визначення основних шляхів організації практики як однієї з пріоритетних умов формування педагогічної комунікації майбутніх фахівців професійної освіти. У ході наукового дослідження використано комплекс методів: теоретичні, системний, метод аналізу програм практик та метод анкетування, які надали можливість детально розкрити досліджувану тематику. У статті було встановлено, що цілеспрямоване педагогічне керівництво, шляхи реалізації та удосконалення практики, поліпшення змісту діяльності майбутніх фахівців професійної освіти у процесі проходження практики створюють умови важливого чинника для формування всіх компонентів професійно-педагогічної комунікації здобувачів вищої освіти, сприйняття себе в ролі педагога професійної освіти. Проаналізовано й узагальнено досвід українських і зарубіжних науковців щодо педагогічно-професійної комунікації й шляхів удосконалення практики майбутніх фахівців професійної освіти. Узагальнено питання покращення процесу організації педагогічної практики як однієї з пріоритетних умов формування професійно-педагогічної комунікації майбутніх фахівців професійної освіти спеціальності 015 Професійна освіта (охорона праці, транспорт): введення в освітньо-професійну програму освітнього компоненту «Педагогічна комунікація в професійній освіті», збільшення годин практик, взаємопраця з роботодавцями, стейкхолдерами, випускниками, що працюють за фахом та здобувачами вищої освіти зокрема. Сформульовано комплекс педагогічних умов. Практична цінність роботи полягає в тому, що зазначені актуальність, методи, сформовані педагогічні умови та проаналізований процес проходження практики майбутніми фахівцями професійної освіти і висновки загалом можуть бути використанні для: удосконалення програм практик в закладі вищої освіти; введення освітнього компоненту «Педагогічна комунікація в професійній освіті» для здобувачів вищої освіти спеціальність 015 Професійна освіта (охорона праці, транспорт)
Ключові слова
педагогіка; професійне спілкування; компетентності; освітній процес; практика; здобувачі вищої освіти; охорона праці
Використані джерела
[1] Adeel, I., Nauman, A., & Hussain, R. (2023). Cognitive D2D communication: A comprehensive survey, research challenges, and future directions. Internet of Things, 24, article number 100961. doi: 10.1016/j.iot.2023.100961.
[2] Alimerko, I. (2024). Practice in function of change, a factor for the development and training of students. European Journal of Economics, Law and Social Sciences, 8(1), 51-56. doi: 10.2478/ejels-2024-0004.
[3] American Sociological Association Code of Ethics. (1997, June). Retrieved from https://www.asanet.org/wpcontent/uploads/savvy/images/asa/docs/pdf/CodeofEthics.pdf.
[4] Belan, T.G. (2011). Organisational and methodological principles of pedagogical practice of future technology teachers. Bulletin of the Glukhiv National Pedagogical University Named After Oleksandr Dovzhenko, 19, 171-174.
[5] Borodiyenko, O., Malykhina, Y., & Spryndys, S. (2023). Ukrainian universities as clusters of regional socioeconomic development: Inspirations from European experience. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 3(50), 447-456. doi: 10.55643/fcaptp.3.50.2023.4026.
[6] Datsko, Yu. (2009). The role of teaching practice in the professional preparation of the future teacher of the foreign language. Bulletin of Lviv University. Foreign Languages Series, 16, 199-206.
[7] Desyatov, T. (2019). Pedagogical education in Japan: Modern educational policy, practice and process of whole formation. Bulletin of the Cherkasy Bohdan Khmelnytsky National University. Series Pedagogical Sciences, 1, 3-15. doi: 10.31651/2524-2660-2019-1-3-15.
[8] Educational and professional program “Professional Education (Occupational Safety)” training specialist of the first (bachelor’s) level of higher education in specialty 015 Professional Education (Occupational Safety) field of knowledge 01 Education/Pedagogy. (2023). Retrieved from https://drive.google.com/file/ d/1G6QElU8U8kTf8-H4QtYFIbpY77bksafF/view.
[9] Educational and professional program “Professional Education (Occupational Safety)” training of a specialist of the second (master’s) level of higher education in specialty 015 Professional Education (Occupational Safety) field of knowledge 01 Education/Pedagogy. (2023). Retrieved from https://drive.google.com/file/d/1 9OSlMJ8Lad1jiuGQDSU4A29xgJWA9Rf7/view.
[10] Fentsyk, O. (2019). Pedagogical communication: A study guide for students majoring in 011 “Educational, Pedagogical Sciences”, 012 “Preschool Education”, 013 “Primary Education” of the master’s degree. Mukachevo: MSU Publishing House.
[11] Henseruk, H., & Boiko, M. (2022). Organisation of pedagogical practice of future teacher’s computer sciences in the process of blended learning. Retrieved from http://surl.li/pkpxmx.
[12] Kamenska, I., & Bokshyts, O. (2022). Media educational technologies in the development of communication skills of future specialists of professional education. Society. Document. Communication, 17, 84-105. doi: 10.31470/2518-7600-2022-17-84-105.
[13] Kamenskа, I., Bokshyts, O., Prokhorchuk, P., Kalenskyi, A., Yevdokhovych, B., Bloshchynskyi, I., & Prokhorchuk, O. (2023). Labour inspection as one of the main mechanisms for controlling occupational injuries. Revista Românească pentru Educaţie Multidimensională, 15(4), 88-101. doi: 10.18662/rrem/15.4/782.
[14] Kazanishena, N. (2009). Pedagogical practice as a component of the process of preparing a future primary school teacher for ecological education of students. Collection of Scientific Papers of Uman State Pedagogical University, 30, 25-34.
[15] Kravets, L. (2012). Pedagogical practice as factor of a future teacher professional becoming. Pedagogical Sciences, 55, 80-86.
[16] Novak, O., Levchenko, L., & Levchenko, I. (2019). Features of master’s degree programs in Ukraine: Formation of administrative competencies. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 1, 141-146. doi: 10.29202/nvngu/2019-1/18.
[17] Oleksiuk, O.E. (2005). The influence of pedagogical practice on the activation of cognitive activity of students. Scientific Works. Pedagogical Sciences: A Scientific and Methodical Journal, 42(29), 39-43.
[18] Oliinyk, N. (2004). Communicative processes in education. Kamianets-Podilskyi: Private Entrepreneur I.Y. Sysyn.
[19] Onyshchenko, N. (2021a). Pedagogical conditions for the professional training of future teachers for innovative educational activities. Innovative Pedagogy, 1(32), 132-137. doi: 10.32843/2663- 6085/2021/32-1.28.
[20] Onyshchenko, N. (2021b). Main ways of modernisation practical training students in institutions of higher education. Pedagogy of Creative Personality Formation in Higher and Secondary Schools, 3(74), 55-60. doi: 10.32840/1992-5786.2021.74-3.10.
[21] Osborne, M., Hawkins, R., Nicholson, M., & Alexander, R. (2024). Understanding safety engineering practice: Comparing safety engineering practice as desired, as required, and as observed. Safety Science, 172, article number 106424. doi: 10.1016/j.ssci.2024.106424.
[22] Regulation on the organisation of the educational process at Hryhorii Skovoroda University in Pereyaslav. (2023). Retrieved from https://drive.google.com/file/d/1dF7XrpOSEfmRI3uvqXKerSMqopd27Bn0/view.
[23] Regulation on the practice of students of higher education at Hryhorii Skovoroda University in Pereyaslav (with changes and additions). (2023). Retrieved from https://drive.google.com/file/d/1JWBkQ1wdD6qVKP75qgIFaYi15GursZ8/view.
[24] Savenkova, L. (2005). Pedagogical interaction. Kyiv: KNEU.
[25] Van Veggel, N., Engward, H., & Howlett, P. (2023). Investigating higher education course leadership practice – an argument for using grounded theory. Advanced Education, 11(23), 104-117. doi: 10.20535/24108286.288558.
[26] Volkova, N.P. (2006). Professional and pedagogical communication. Kyiv: Academy Publishing Centre.
[27] Wanyu, A., Stöhr, C., & Malmström, H. (2024). Academic communication with AI-powered language tools in higher education: From a post-humanist perspective. System, 121, article number 103225. doi: 10.1016/j. system.2024.103225.
[28] Zabrotskyi, M. (2009). Teacher’s communicative competence: Ecopsychological dimension. Practical Psychology and Social Work, 6, 1-4.
