Набуття компетентностей здобувачами вищої освіти стикається з проблемами погіршення шкільних базових знань, а також неструктурованості і фрагментарності викладання вищої математики, які утруднюють засвоєння фахових дисциплін. Метою дослідження було вдосконалення методичного інструментарію для формування цілісної системи якісних знань та їх усвідомленого засвоєння. Було розроблено основні напрямки створення методичних та організаційних умов забезпечення наступності навчання та побудови міждисциплінарних зв’язків. Методологічно дослідження спиралося на використання методів аналізу та узагальнення при створенні наочного базового матеріалу. Статистичні методи застосовувалися при систематизації і обробці результатів перевірки залишкових знань студентів та оцінці результатів тестування як вибірок малого обсягу. Тестування знань шкільного курсу з математики та фізики студентів електротехнічних спеціальностей висвітлило недоліки їх підготовки, які необхідно враховувати при викладанні розділів вищої математики. Проаналізовано відповідність обсягів матеріалу дисципліни та часу на їх засвоєння, що дало змогу виділити із всього курсу вищої математики базові знання для забезпечення диференційованого підходу до набуття фахових знань. Розглянуто специфіку дистанційної форми навчання, що привело до створення наочних опорних конспектів з підвищеними роз’яснювальними функціями. Відповідно до фахових компетентностей запропонована класифікація матеріалу, що забезпечило міждисциплінарні зв’язки та розширило пропедевтичні можливості. Створений методичний підхід дозволив систематизувати навчальний матеріал з вищої математики, який може використовуватися професорсько-викладацьким складом, здобувачами та іншими учасниками навчального процесу, а також при розробці навчальних планів і складанні робочих навчальних програм 

якість навчання; методика; система знань; вища математика; електротехнічна спеціальність; пропедевтика