Мета цієї статті – всебічний аналіз та характеристика основних напрямів і програм академічної мобільності для українських студентів, з акцентом на здобувачах інформаційно- бібліотечного профілю. Методологічний апарат дослідження включав такі методи, як: аналіз та контент-аналіз наукових джерел, переважно – інтернет-ресурсів, метод критичного та порівняльного аналізу, метод узагальнення, метод гіпотези та прогнозування. У статті описано різні типи цифрових освітніх програм та ініціатив, доступних для студентів гуманітарних спеціальностей в Україні, а також враховано їхні переваги та недоліки, зокрема з погляду їхнього потенціалу для посилення академічної мобільності. Визначено ключові тенденції та напрями академічної мобільності та програм цифрової освіти для студентів гуманітаріїв в Україні, а також обговорено їхній потенціал для підвищення академічної мобільності та покращення освітнього досвіду студентів гуманітарних спеціальностей. Висвітлено виклики та перешкоди, які доведеться подолати, щоб реалізувати весь потенціал цифрових освітніх програм для академічної мобільності. Існує великий потенціал для розвитку академічної мобільності в рамках цифрових освітніх програм для студентів гуманітарних спеціальностей в Україні, хоча для подолання викликів і повної реалізації цього потенціалу знадобляться: стабільність в країні, постійні зусилля та підтримка. Перспективи розвитку академічної мобільності серед українських студентів гуманітарних спеціальностей за такими програмами спрямовані на подальше опанування цифрових технологій із досвіду європейських університетів; ознайомлення з міжнародним досвідом використання інноваційних практик навчання, підвищення доступності та гнучкості освіти, посилення співпраці та обміну у віртуальному середовищі 

студентська мобільність; освітній простір; зарубіжне стажування; цифрові освітні проєкти; міжнародні програми