Анотація
У статті пояснюється вплив управління людським капіталом на показники міжнародних проектів на прикладі Kahramanmaras Sutcu Imam University (Туреччина), Університета Григорія Сковороди в Переяславі (Україна), Mŭgla Sıtkı Kocman University (Туреччина). Загальна мета цього дослідження полягає в тому, щоб розглянути вплив управління людським капіталом як концепції в організаційній діяльності трьох університетів у сфері міжнародної академічної проєктної роботи. Зокрема, дослідження мало на меті перевірити, чи пов’язане управління людським капіталом з результатами міжнародної проєктної роботи (кількісний аспект). Методи, використані в дослідженні: метод аналізу, аналітичний описовий метод, анкетування, статистичний, кореляція Пірсона тощо. В ході експерименту було доведено, що поведінка співробітників на робочому місці має важливе значення для підвищення продуктивності, а практика управління персоналом впливає на поведінку окремих працівників. Управління змінами, міжнародні проекти, структура та управління проектом, а також ефективність проекту вважаються важливими факторами прогнозування ефективності роботи. Підвищена задоволеність роботою також пов’язана з більшою продуктивністю працівників. Управління змінами – це робота з персоналом, яка допомагає змінити сприйняття змін всередині, забезпечити позитивне ставлення персоналу до інновацій і підготувати співробітників до отримання нових знань і застосування їх на практиці. Впровадження змін – це постійний процес, який супроводжує проект від етапу його задуму до етапу досягнення запланованих результатів. Під час аналізу результатів, у тому числі відкритих запитань, були сформульовані твердження про основи управління персоналом в університетах в аспектах активної міжнародної проєктної роботи. Ступінь опору змінам залежить від корпоративної культури. У компанії участь співробітників у впровадженні змін заохочується та підтримується керівництвом на всіх рівнях організації, залучення співробітників організації до процесу змін залежить від швидкості впровадження змін і розроблених адаптаційних стратегій. Впровадження змін залежить від існуючої ІТ-платформи співпраці в організації та ступеня автоматизації процесів: чим ширша автоматизація, тим швидше можна трансформувати процес передачі, обміну та накопичення знань всередині організації, що впливає на ефективність змін
Ключові слова
управління людськими ресурсами, університети, міжнародні проекти, кореляція Пірсона, освітня екосистема
Використані джерела
1. Barney, J. B., & Wright, P. M. (1998). On becoming a strategic partner: The role of human resources in gaining competitive advantage. Human Resource Management, 37(1), 31-46.
2. Boon, C., Eckardt, R., Lepak, D.P., & Boselie, P. (2018). Integrating strategic human capital and strategic human resource management. The International Journal of Human Resource Management, 29(1), 34-67.
3. Cobb, C. W., & Douglas, P. H. (1928). A theory of production. American Economic Review, 18, 139-165.
4. El Talla, S. A., FarajAllah, A. M. A., Abu-Naser, S. S., & Al Shobaki, M. J. (2019). Intermediate role of the focus standard on human resources in the relationship between adopting the criterion of leadership and achieving job satisfaction in the Palestinian universities. International Journal of Academic Management Science Research (IJAMSR, 3(3), 48-60.
5. Ferrari, F. (2019). Global labor market, “re-shoring” dynamics, and skill mismatch: An exploratory study at a job-specific level. In Emerging Economic Models for Global Sustainability and Social Development (pp. 125-143). IGI Global.
6. Gabčanová, I. (2012). Human resources key performance indicators. Journal of Competitiveness, 4(1), 117-128. doi: 10.7441/joc.2012.01.09.
7. Garlick, S. (2014). The impact of place in building human capability. Journal of Adult and Continuing Education, 20(2), 67-78.
8. Gaudet, C.H., Brown, H.Q., & Lunsford, D.L. (2017). HRD curriculum meets global human capital challenge. Advances in Developing Human Resources, 19(2), 124-137.
9. Horwitz, F. M., & Mellahi, K. (2018). Human resource management in emerging markets. In Human resource management (pp. 337-357). Routledge.
10. Khasawneh, S. (2011). Human capital planning in higher education institutions: A strategic human resource development initiative in Jordan. International Journal of Educational Management, 25(6), 534-544. doi: 10.1108/09513541111159040.
11. Krasniqi, B. A., & Mustafa, M. (2016). Small firm growth in a post-conflict environment: The role of human capital, institutional quality, and managerial capacities. International Entrepreneurship and Management Journal, 12(4), 1165-1207.
12. Lengnick-Hall, C. A., & Lengnick-Hall, M. L. (1988). Strategic human resources management: A review of the literature and a proposed typology. Academy of Management Review, 13(3), 454-470.
13. McCaffery, P. (2018). The higher education manager’s handbook: Effective leadership and management in universities and colleges. Routledge.
14. Mercado-Salgado, P., Gil-Monte, P., & Demuner-Flores, M.R. (2014). Development and initial validation of a survey for intellectual capital in universities. In European Conference on Knowledge Management (p. 650). Academic Conferences International Limited.
15. Nguyen, T.H. (2016). Building human resources management capacity for university research: The case at four leading Vietnamese universities. Higher Education, 71(2), 231-251.
16. Nie, Z., Zurlo, F., Camussi, E., & Annovazzi, C. (2019). Service ecosystem design for improving the service sustainability: A case of career counseling services in the Italian higher education institution. Sustainability, 11(5), 1427.
17. Pandey, M.H. (2018). Role of higher education in human resources development. Economic Development of India, 1(1), 140–159.
18. Stone, D.L., & Deadrick, D.L. (2015). Challenges and opportunities affecting the future of human resource management. Human Resource Management Review, 25(2), 139-145.
19. Terziev, V. (2018). Importance of human resources to social development. Proceedings of ADVED 2018 - 4th International Conference on Advances in Education and Social Sciences. Turkey.
20. Tung, R.L. (2016). New perspectives on human resource management in a global context. Journal of World Business, 51(1), 142-152.
21. Vu, A., & Le, T.Q. (2019). Development orientation for higher education training programme of mechanical engineering in the industrial revolution 4.0: A perspective in Vietnam. Journal of Mechanical Engineering Research & Developments (JMERD), 42(1), 71-73.
22. Wu, M.C., Nurhadi, D., & Zahro, S. (2016). Integrating the talent management program as a new concept to develop a sustainable human resource at higher educational institutions. International Journal of Organizational Innovation (Online), 8(4), 146.
23. Zhong, L., Wayne, S.J., & Liden, R.C. (2016). Job engagement, perceived organizational support, high‐performance human resource practices, and cultural value orientations: A cross‐level investigation. Journal of Organizational Behavior, 37(6), 823-844.
