Анотація
Статтю присвячено дослідженню формуванню цифрової та професійної компетентності студентів закладів вищої медичної освіти, на прикладі компетентностей та результатів навчання, формуванню яких сприяє вивчення освітнього компоненту «Інформатизація в сфері громадського здоров’я». У статті проаналізовано законодавчі документи щодо концепції розвитку освіти у світовому суспільстві та в Україні. Розглянуто Національну стратегію реформування системи охорони здоров’я в Україні. Визначено рівень сформованості цифрової компетентності здобувачів освіти вищих медичних закладів освіти України. Для досягнення окресленої цілі використанні такі методи дослідження, як узагальнення, порівняння, систематизація й абстрагування. Освітній компонент «Інформатизація в сфері громадського здоров’я» розглядає питання інтелектуальних систем підтримки прийняття лікарських рішень, висвітлює багатогранні дослідницькі потоки, кожен з яких зосереджується на особливих аспектах інформаційної безпеки та конфіденційності, вмінні отримувати поточні практичні рекомендації та інформацію про медико-біологічні дослідження, навичках роботи з E-health, вмінні створювати та працювати з базами медичних знань в умовах розвитку електронної системи охорони громадського здоров’я. Освітній компонент «Інформатизація в сфері громадського здоров’я» передбачає освоєння сучасних інформаційнокомунікаційних технологій (облікових записів, документів, таблиць та форм), які допоможуть покращити навички зовнішньої комунікації та збір інформації шляхом масових опитувань, аналізу та візуалізації результатів, на фоні сучасних змін в ланках системи охорони здоров’я, постійного розвитку науки, швидкій еволюції стандартів надання медичної допомоги, появи нових правил та протоколів від регулюючих органів, підвищених вимог до здоров’я пацієнтів. Встановлено, що процес формування у студентів наскрізної цифрової компетентності, при вивченні освітнього компоненту «Інформатизація в сфері громадського здоров’я», відбувається за рахунок змістовного використання цифрового навчання та технології навчання, ефективної взаємодії між набуттям компетентностей та контекстом практики
Ключові слова
студент, заклад вищої освіти, професійна компетентність, цифрова компетентність, освітній компонент
Використані джерела
1. Annual Report on the Health of the Population, Sanitary and Epidemiological Situation, and the Results of the Activities of the Health Care System of Ukraine. (2018). Kyiv.
2. Aspegren, K. (1999). BEME guide no. 2: Teaching and learning communication skills in medicine – A review with quality grading of articles. Medical Teacher, 21(6), 563-570. doi: 10.1080/01421599978979.
3. Batyuk, L. (2017). The European structure of digital competences in Ukrainian society: Challenges and innovations. Journal of Education, Health and Sport, 7(11), 481-494. doi: 10.12775/JEHS.2017.7.11.044.
4. Batyuk, L., & Zhernovnykova, O. (2016). Education of students in higher educational medical universities of Ukraine taking into account competence-oriented educational technologies. Journal of Education, Health and Sport, 6(2), 375–390. doi: 10.12775/JEHS.2016.6.02.032.
5. Batyuk, L., & Zhernovnykova, O. (2018). Strategy for the development of digital competence in the national education system of Ukrainian society. Journal of Education, Health and Sport, 8(11), 912–921. https://doi.org/10.12775/JEHS.2018.8.11.087
6. Batyuk, L., & Zhernovnykova, O. (2022). Modern educational digital competence of future doctors in Poland as a European state. New Collegium, 3, 55-65. doi: 10.30837/nc.2022.3.55.
7. Batyuk, L.V., & Zhernovnykova, O.A. (2021). Formation of professional competence of medical university students in the study of medical and biological disciplines. Professional Education: Methodology, Theory, and Technology, 14, 51-89. doi: 10.31470/2415-3729-2021-14-51-89.
8. Bibik, N.M. (2015). Advantages and risks of implementing a competency-based approach in education. Ukrainian Pedagogical Journal, 1, 47-58.
9. Caravello, M., Huertas-Abril, C.A., & Gómez-Parra, M.E. (2020). Improving teachers’ digital competence to bridge the language gap. In C. Huertas-Abril & M. Gómez-Parra (Eds.), International approaches to bridging the language gap (pp. 67-82). Hershey, PA: IGI Global.
10. Carretero, G. S., Vuorikari, R., & Punie, Y. (2017). DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use. Luxembourg: Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2760/38842.
11. Chandrashekar, P. (2019). A digital health preclinical requirement for medical students. Academic Medicine, 94(6), 749. https://doi.org/10.1097/ACM.0000000000002685
12. Chen, M. (n.d.). How big data powers the Internet of Things. Retrieved from https://blogs.oracle.com/bigdata/how-big-data-powers-the-internet-of-things
13. Clement, J. (2020). Global digital population as of January 2020. Retrieved from https://www.statista.com/statistics/617136/digital-population-worldwide/.
14. Digital competence framework for Ukrainian teachers and other citizens. (2019). Retrieved from https://erasmusplus.org.ua/projects/ka2/2220-digital-competence-framework-for-ukrainian-teachers-and-other-citizens.html.
15. Dreyfus, S.E. (1980). A five-stage model of the mental activities involved in directed skill acquisition. Washington, DC: Storming Media.
16. European E-competence Framework. (2014). Retrieved from www.ecompetences.eu
17. From, J. (2017). Pedagogical digital competence – between values, knowledge, and skills. Higher Education Studies, 7(2), 43-50. doi: 10.5539/hes.v7n2p43.
18. Haag, M., Igel, C., & Fischer, M.R. (2018). Digital teaching and digital medicine: A national initiative is needed. GMS Journal of Medical Education, 35(3), 1-6. doi: 10.3205/zma001189.
19. Havrilova, L.H., & Topolnyk, Y.V. (2017). Digital culture, digital literacy, and digital competence as modern educational phenomena. Information Technologies and Learning Tools, 61(5), 1-14.
20. Karamushka, T.V. (2015). Types of professional careers of students and postgraduates in an intercultural educational environment. In Problems of Modern Psychology: Collection of Scientific Papers of Kamianets-Podilskyi National University Named After Ivan Ohiienko, Institute of Psychology Named After H.S. Kostiuk (pp. 182-197). Axiom.
21. Kostkova, P. (2015). Grand challenges in digital health. Frontiers in Public Health, 3(134), 375-390. doi: 10.3389/fpubh.2015.00134.
22. Kuklo, O.Ye. (2015). Psychological and pedagogical conditions for the development of communication competence of future law enforcement officers. Kyiv.
23. Law of Ukraine “On Amendments to Certain Laws of Ukraine on Improving Educational Activities in Higher Education”. (2020). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392–20#n12.
24. Lunyachek, V.E. (2012). Theoretical and methodological foundations of professional training of management personnel in master's programs for quality education management (Doctoral dissertation, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkov, Ukraine).
25. Nalyvaiko, O. (2019). Determining the level of digital competence of educational applicants using the “The digital competency wheel” program. In Innovative pedagogical technologies in the digital school: Proceedings of the international scientific and practical conference (pp. 97-100). Kharkiv.
26. National Strategy for Education Development in Ukraine for 2012-2021. (n.d.). Retrieved from http://www.mon.gov.ua/images/files/news/12/05/4455.pdf.
27. O'Dea, S. (n.d.). Number of smartphone users worldwide from 2016 to 2021. Retrieved from https://www.statista.com/statistics/330695/number-of-smartphone-users-worldwide/
28. Ovcharuk, O.V. (2004). Competency-based approach in modern education: World experience and Ukrainian prospects. Kyiv: K.I.S.
29. Project “Digital Agenda of Ukraine – 2020.” (2016). Retrieved from https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf
30. Redecker, C. (2017). European framework for the digital competence of educators: DigCompEdu. Luxembourg: Publications Office of the European Union. doi: 10.2760/159770.
31. Resolution of Cabinet of Ministers of Ukraine No. 167-r “On Approval of the Concept for the Development of Digital Competences and Approval of the Action Plan for Its Implementation”. (2021). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/167-2021-%D1%80#n13.
32. Resolution of Cabinet of Ministers of Ukraine No. 898 “On Certain Issues of State Standards of Complete General Secondary Education”. (2020). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2020-%D0%BF#Text.
33. Roadmap for Educational Reform (2015-2025) (Unofficial Text). (n.d.). Retrieved from https://ips.ligazakon.net/document/NT1812.
34. Skrypnykov, A.M., Isakov, R.I., & Nebesnyi, H.L. (2013). Features of psychological adaptation of foreign students in medical institutions of Ukraine. World of Medicine and Biology, 2(37), 159-161.
35. Statista. (n.d.). Internet of Things (IoT) connected devices installed base worldwide from 2015 to 2025. Retrieved from https://www.statista.com/statistics/471264/iot-number-of-connected-devices-worldwide/.
36. The Digital Competence Framework 2.0. (n.d.). Retrieved from https://ec.europa.eu/jrc/en/digcomp/digital-competence-framework.
37. The Digital Skills and Jobs Coalition. (n.d.). Retrieved from https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/digital-skills-jobs-coalition.
38. The World Economic Forum. (2021). COVID Action Platform: “The COVID-19 pandemic has changed education forever.” Retrieved from https://www.weforum.org/agenda/2020/04/coronavirus-education-global-covid19-online-digital-learning/.
39. Vassar, L. (2015). How to equip new doctors for the digital health frontier. Retrieved from https://www.ama-assn.org/education/accelerating-change-medical-education/how-equip-new-doctors-digital-health-frontier.
40. World Health Organization. (2020). Global strategy on digital health. Retrieved from https://www.who.int/docs/default-source/documents/gs4dhdaa2a9f352b0445bafbc79ca799dce4d.pdf.
41. World Health Organization. (2021). Global strategy on digital health 2020-2025. 45 p. Retrieved from https://www.who.int/docs/default-source/documents/gs4dhdaa2a9f352b0445bafbc79ca799dce4d.pdf
42. Zaitseva, O.V., Batyuk, L.V., & Chovpan, H.O. (2022). Syllabus of the educational component “Informatisation in the Field of Public Health.” Retrieved from https://knmu.edu.ua/wp-content/uploads/2022/09/inform1k_gr-zd22.pdf.
43. Zavatska, N.Ye., & Mykhailyshyn, U.B. (2017). Theoretical and methodological foundations of studying the adaptation problems of student youth in the educational environment of higher education institutions. In Proceedings of the International Scientific and Practical Conference “Innovative Research in the Field of Sociology, Psychology, and Political Science” (pp. 78–81). Danubius University.
44. Zhukova, O.A. & Komyshan, A.I. (Eds.). (2021). Competency-based approach in higher education: Theory and practice. Kharkiv: V.N. Karazin Kharkiv National University. doi: 10.26565/9789662856729.
