Анотація
Встановлено, що категоріальний апарат вітчизняного таймменеджменту нині перебуває на стадії формування. Виявлено, що використання інструментів тайм-менеджменту є важливим для сучасного конкурентоспроможного фахівця. Сприяє підвищенню ефективності самоуправління, власної діяльності, самодисципліни, формуванню власного авторитету. Метою статті є розкриття сутності понять «тайм-менджент», «цілепокладання» та визначення можливостей технологій цілепокладання для особистісного розвитку майбутніх фахівців соціономічних професій. Методи дослідження. Для проведення дослідження використовувався формат кабінетного дослідження, за допомогою якого було зібрано інформацію стосовно термінології «таймменеджмент», «цілепокладання», опрацьовано її, використовуючи методи аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення якісних даних. Пошук наукових публікацій проводився за ключовими словами у наукометричних базах даних Scopus, Web of Science, Google Scholar, PubMed, ResearchGate. Результати та обговорення. Розкрито сутність поняття «тайм-менеджмент» як системи особистої ефективності фахівця, що поєднує уміння використовувати практичні методи постановки цілей, планування часу, ухвалення рішень і контролю за виконанням поставлених завдань. Особливу увагу приділено цілепокладанню як структурній складовій стратегічного менеджменту в загальній системі управління часом. Встановлено, що механізмом формування ефективності та конкурентоспроможності майбутнього фахівця соціономічних професій є використання сучасних інструментів тайм-менеджменту. Він включає технології цілепокладання. Висновки. Автор пропонує визначити цілепокладання як первинну фазу управління, розробки та прийняття рішень. Вона передбачає постановку загальної мети та комплексу цілей відповідно до сутності та характеру розв’язуваних особистістю проблем, її стратегічних установок. Описано популярні технології цілепокладання. Вони включають технологію цілепокладання SMART, проектну систему цілепокладання за Г. Архангельським, стандартну стратегію цілепокладання. Наведено алгоритм цих технологій
Ключові слова
тайм-менеджмент, цілепокладання, технології цілепокладання, технологія цілепокладання SMART, стандартна стратегія цілепокладання, спеціалісти соціальноекономічних професій
Використані джерела
1. Bird, P. (2009). Improve Your Time Management: Teach Yourself. Northumberland.
2. Kolesnikov, B., & Saienko, O. (2013). Correlation of the concepts of “goal setting” “planning” and “forecasting” in public administration. State Administration and Local Self-Government, 3(18), 13-19.
3. Krukevych, N. (2014). Problems of the formation of the concept of time management. Trade, Commerce, Entrepreneurship, (17), 119-122.
4. Merrill, A.R., & Merrill, R.R. (2003). Life matters: Creating a dynamic balance of work, family, time & money. New York: McGraw-Hill.
5. Morgenstern, J. (2004). Time Management from the Inside Out: The Foolproof System for Taking Control of Your Schedule - and Your Life. New York: Kindle Edition.
6. Prychepa, I.V., Solomoniuk, I.L., & Lesko, T.V. (2018). Time management as an effective tool for effective use of the time of a successful manager under modern conditions. Efficient Economy, 12.
7. Ratushniak, O. H., Lialiuk, O. H., & Podolianchuk, K. V. (2019). Analysis of the use of time management methods by modern youth. Bulletin of the Khmelnytskyi National University, 2, 68-72.
8. Sharhorodska, N.L. (2008). Organization of professional activity and time management of officials of local self-government bodies. Actual Problems of Public Administration, 1(33), 276-285.
9. Shorina, T.H. (2013). The theory of rational choice in modern religious studies: An example of positivist and interdisciplinary approaches. Bulletin of NAU, 2(18), 76-80.
10. Soroka, O.V. (2018). Technological aspect of self-management. Bulletin of Taras Shevchenko Luhansk National University, 1(315), 132-140.
11. Tracy, B. (2013). Time Management. American Management Association.
12. Ward, S. (2022). 5 ways to get more time. Retrieved from http://sbinfocanada.about.com/od/timemanagement/a/getmoretime.htm.
13. Zaniuk, S. (2002). Psychology of motivation. Kyiv: Lybid.
