Анотація
Метою дослідження було визначення рівня адаптації навчальних програм до цифрового середовища, аналіз змін, викликів та досягнень, пов’язаних з впровадженням цифрових технологій, а також розробка рекомендацій щодо подальшого розвитку цифрової освіти. У результатах даного дослідження розроблено рекомендації для освітніх установ, які сприятимуть більш ефективному впровадженню цифрових технологій у навчальний процес, що вимагають кардинальних змін у навчальних програмах для підвищення якості освіти та підготовки фахівців до вимог сучасного цифрового середовища. Для збору якісних даних було проведено серію інтерв’ю зі студентами, викладачами та адміністраторами освітніх закладів Львівської, Київської, Волинської та Житомирської областей. Інтерв’ю були спрямовані на виявлення бар’єрів та можливостей, що виникають під час впровадження цифрових технологій, а також ефективних стратегій та підходів до адаптації навчальних програм. Результати інтерв’ю показали, що більшість закладів освіти активно впроваджують цифрові технології, використовуючи онлайн-платформи, інтерактивні дошки, віртуальні лабораторії та інші цифрові інструменти. Основні виклики включають недостатню технічну оснащеність, нерівний доступ до технологій та необхідність постійного підвищення кваліфікації викладачів. Водночас цифрові технології сприяють підвищенню зацікавленості студентів у навчанні та покращенню результатів. Адаптація навчальних програм до вимог сучасного цифрового середовища є необхідною умовою для забезпечення якісної освіти. Використання цифрових технологій сприяє персоналізації навчання, підвищенню мотивації студентів та підготовці їх до сучасних викликів. Подальший розвиток цифрової освіти вимагає комплексного підходу, що включає технічне забезпечення, навчання та підтримку викладачів та студентів
Ключові слова
інтеграція; освітні матеріали; технології; цифровізація; стандарти
Використані джерела
[1] Alkhayyal, S., & Bajaba, S. (2024). Countering technostress in virtual work environments: The role of workbased learning and digital leadership in enhancing employee well-being. Acta Psychologica, 248, article number 104377. doi: 10.1016/j.actpsy.2024.104377.
[2] Alsaeed, M.S., & Aladil, M.K. (2024). Digital and physical interactive learning environments: Early childhood mathematics teachers’ beliefs about technology through reflective writing. Education Sciences, 14(5), article number 517. doi: 10.3390/educsci14050517.
[3] Balashov, E. (2023). “Editorial” inequality, information warfare, fakes and self-regulation in education and upbringing of youth. Youth Voice Journal, 1, 4-5.
[4] Banit, O., Rostoka, M., Raievska, Y., Kravchuk, O., & Cherevychnyi, G. (2023). Digital collaboration of virtual project teams in the transdisciplinary educational space. AIP Conference Proceedings, 2889(1), article number 090004. doi: 10.1063/5.0172780.
[5] Borzenko, O., Tamozhska, I., Varhata, O., Hetmanenko, L., & Shevchuk, V. (2024). The influence of information technologies on modern teaching methods. International Journal of Religion, 5(10), 403-411. doi: 10.61707/6demtw74.
[6] Cabero-Almenara, J., Romero-Tena, R., & Palacios-Rodríguez, A. (2020). Evaluation of teacher digital competence frameworks through expert judgement: The use of the expert competence coefficient. Journal of New Approaches in Educational Research, 9(2), 275-293. doi: 10.7821/naer.2020.7.578.
[7] Cao, J., Yu, C., & Wu, Y. (2024). Policy instrument preferences and optimisation strategies: A text-based analysis of provincial-level education digitalisation policy from China. Education Sciences, 14(5), article number 539. doi: 10.3390/educsci14050539.
[8] Declaration of Helsinki. (2013). Retrieved from https://www.wma.net/what-we-do/medical-ethics/ declaration-of-helsinki/.
[9] Drossard, S., & Hartl, A. (2024). Development and implementation of digital peer mentoring in small groups for first-year medical students. Journal for Medical Education, 41(1), article number 11. doi: 10.3205/ zma001666.
[10] Dyrfjor, K., Magnusdottir, B.R., & Bjarnadottir, V.S. (2023). Principals financial and pedagogical challenges when choosing programmes and educational materials: The scope of the private education industry for preschools. Education Inquiry, 15(1), 47-62. doi: 10.1080/20004508.2023.2291887.
[11] Gabara, A., Visram, K., & Leveridge, M. (2020). Early adaptation of urology residency educational programmes during COVID-19 clinical and meeting restrictions. Canadian Urological Association Journal, 14(8), 235-236. doi: 10.5489/cuaj.6746.
[12] Jian, Y., & Abu Bakar, J.A. (2024). Comparing cognitive load in learning spatial ability: Immersive learning environment vs. digital learning media. Discover Sustainability, 5, article number 111. doi: 10.1007/s43621024-00310-6.
[13] Karpluk, S. (2019). Peculiarities of digitisation of the educational process in higher education. In Materials of the methodological seminar “Information and digital educational space of Ukraine: Transformation processes and development prospects” (pp. 188-197). Kyiv: National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine.
[14] Kolesnichenko, L.A., Muzychko, L.V., Savchenko, O.V., & Kolesnichenko, E.M. (2021). Neurotic conditions: Problem, diagnosis, correction by cognitive-behavioural therapy. Wiadomości Lekarskie, 74(11), 2689-2694. doi: 10.36740/WLek202111101.
[15] Kolesnik, K., Oliinyk, N., Komarivska, N., Kazmirchuk, N., & Imber, V. (2023). Future-teacher soft skills development in the context of Ukraine’s integration into the European higher education area. International Journal of Learning, Teaching and Educational Research, 22(2), 413-431. doi: 10.26803/ijlter.22.2.23.
[16] Kondur, O., & Fuchynska, N. (2021). Information society and informatisation of education. Mountain School of Ukrainian Carpathians, 24, 11-15. doi: 10.15330/msuc.2021.24.11-15.
[17] Kravtsova, N., Tryfonova, O., Povzun, L., Gultsova, D., Gramatyk, N., & Bondarenko, S.A. (2022). Digital transformations of the process of professionalisation of socionomics specialists on the basis of innovative pedagogical technologies. Acta Scientiarum. Education, 45(1), article number e62515. doi: 10.4025/ actascieduc.v45i1.62515.
[18] McNelis, K., Prasanphanich, N., & Martin-Herz, S.P. (2022). Adaptation of essential care for every baby educational programme to improve infant outcomes in the context of Zika. BMC Pediatr, 22, article number 669. doi: 10.1186/s12887-022-03710-7.
[19] Mohammad, W.S., & Aldakhil, A.F. (2024). Promoting inclusive learning environments: Leveraging university websites for digital empowerment in the post-COVID-19 era. Healthcare, 12(12), article number 1212. doi: 10.3390/healthcare12121212.
[20] Morze, N., Bazelyuk, O., Vorotnikova, I., Dementievska, N., Zakhar, O., Nanaeva, T., Pasichnyk, O., & Chernikova, L. (2019). Description of educator’s digital competence. Open Educational E-Environment of a Modern University, 1-53. doi: 10.28925/2414-0325.2019s39.
[21] Morze, N., Kuzminska, O., & Osadchyi, V. (2023). Digitisation of learning environment of higher education institutions: Conceptual foundations and practical cases. Journal of Physics: Conference Series, 2611, article number 012024. doi: 10.1088/1742-6596/2611/1/012024.
[22] Muckenhofer, B., Wolf, V., Riedl, D., Rothmund, M., Juen, B., Koch, B., & Exenberger, S. (2023). Resilient children: Evaluation of a programme to promote resilience in kindergarten and elementary school. Praxis der Kinderpsychologie und Kinderpsychiatrie, 72(4), 361-380. doi: 10.13109/prkk.2023.72.4.361.
[23] Muliarevych, O., Saienko, V., Hurbanska, A., Nowak, B., & Marushchak, O. (2023). Digital learning hubs as a component of the information and digital learning environment. Journal of Curriculum and Teaching, 12(5), 24-35. doi: 10.5430/jct.v12n5p24.
[24] Pihet, S., Clément, M., Terrapon, E., & Kipfer, S. (2024). Adaptation of a psycho-educational group programme to improve coping in dementia caregiving: A feasibility study with mixed-methods. BMC Geriatrics, 24, article number 197. doi: 10.1186/s12877-024-04815-7.
[25] Pishchukhina, O., Gordieieva, D., & Rainer, A. (2024). Delivering a computing module for the large part-time software development class from pre- to post-pandemic: An online learning experience. Journal of Systems and Software, 210, article number 111959. doi: 10.1016/j.jss.2024.111959.
[26] Pleskach, M., Pleskach, V., Zaiarna, I., & Zaiarnyi, O. (2020). Modern digital challenges and technologies in the educational environment of higher education institutions. In Information technology and interactions (pp. 237-250). Kyiv: Taras Shevchenko National University of Kyiv.
[27] Podolyaka, A., Kolisnichenko, R., Syur, N., & Hora, A. (2021). Economic and legal and psychological conditions of professional self-realisation of youth in Ukraine. Social and Legal Studios, 4(4), 155-163. doi: 10.32518/26174162-2021-4-155-163.
[28] Priadko, O., Bordeniuk, S., Lishafai, O., Lytvynenko, N., Maslova, T., & Kryvoruchko, Z. (2022). Special aspects of using modern multimedia technologies within the educational process. International Journal of Information and Education Technology, 12(12), 1436-1442. doi: 10.18178/ijiet.2022.12.12.1769.
[29] Quinn, D.M., & Kim, J.S. (2017). Scaffolding fidelity and adaptation in educational programme implementation: Experimental evidence from a literacy intervention. American Educational Research Journal, 54(6), 11871220. doi: 10.3102/0002831217717692.
[30] Quy, V.K., Thanh, B.T., Chehri, A., Linh, D.M., & Tuan, D.A. (2023). AI and digital transformation in higher education: Vision and approach of a specific university in Vietnam. Sustainability, 15(14), article number 11093. doi: 10.3390/su151411093.
[31] Rebenok, V.M., & Yushchenko, A.P. (2022). Pedagogical conditions of professional training of future teachers by means of information and communication technologies during the study of special disciplines. Scientific Journal of Dragomanov Ukrainian State University, 86, 170-174. doi: 10.31392/NPU-nc.series5.2022.86.33.
[32] Samoilov, O., Krupenyna, N., Mukhina, G., Bykova, V., & Remekh, T. (2024). Psychological and pedagogical aspects of adaptation of displaced Ukrainian children to the educational environment of another country. International Electronic Journal of Elementary Education, 16(3), 391-400. doi: 10.26822/iejee.2024.339.
[33] Sergeieva, L.M., Stoichuk, T.I., Tarasova, O.V., Sulyma, T.S., & Tarasiuk, I.V. (2022). Developing a modern educational environment in the digital space at the institution of professional (vocational-technical) education. Journal of Higher Education Theory and Practice, 22(7), 91-104. doi: 10.33423/jhetp.v22i7.5273.
[34] Shkatula, O., Zbanatska, O., Doroshenko, Y., Varenko, V., & Grinberg, L. (2023). Google digital tools for higher education: Exploitation, results, prospects. Journal of Higher Education Theory and Practice, 23(5), 27-34. doi: 10.33423/jhetp.v23i5.5924.
[35] Slutskyi, Y., Panasenko, E., Kurinna, S., & Shcherbiak, I. (2023). Social, psychological, professional and academic features of the use of social media in the activities of higher education institutions. International Journal of Media and Information Literacy, 8(1), 228-239. doi: 10.13187/ijmil.2023.1.228.
[36] Sushchenko, O., Dekhtyar, N., & Bozhinova, M. (2021). Information technologies and applications for the tourism services sphere. In IEEE 8th international conference on problems of infocommunications (pp. 141-146). Kharkiv: IEEE. doi: 10.1109/PICST54195.2021.9772178.
[37] Syahrizal, S., Yasmi, F., & Thomson, M. (2024). AI-enhanced teaching materials for education: A shift towards digitalisation. International Journal of Religion, 5(1), 203-217. doi: 10.61707/j6sa1w36.
