Анотація
Штучний інтелект здійснює значний вплив на трансформацію освіти, науки та суспільства, позначаючи новий етап у розвитку технологій. Його активна інтеграція в освітній процес сприяє підвищенню рівня інтерактивності та персоналізації навчання. Мета статті полягала у дослідженні методичних основ застосування систем штучного інтелекту в професійній освіті та експериментальній перевірці педагогічної системи формування готовності майбутніх фахівців з професійної освіти до використання штучного інтелекту. Теоретично доведено необхідність удосконалення методики впровадження програм на основі штучного інтелекту у професійній освіті та визначено перспективи використання запропонованої методики для вдосконалення підготовки майбутніх фахівців з професійної освіти в умовах освітніх трансформацій. Визначено зміст поняття «штучний інтелект» та розкрито його головні ознаки і особливості. У цій роботі представлено методику впровадження систем штучного інтелекту у підготовку майбутніх фахівців з професійної освіти. Визначено перспективні напрямки удосконалення реалізації освітніх програм підготовки майбутніх фахівців з професійної освіти з використанням систем штучного інтелекту та надано рекомендації з методики їх застосування. У контексті реалізації даної методики у процесі реалізації освітньо-професійної програми другого (магістерського) рівня вищої освіти «Професійна освіта (Цифрові технології)» при викладанні дисципліни «Цифрові інструменти у професійній освіті» було застосовано наступні сервіси штучного інтелекту SlideBot, Quizlet, DALL-E, Gemini, ChatGPT. Було запропоновано педагогічну систему формування готовності майбутніх фахівців з професійної освіти до використання штучного інтелекту, яка включає наступні етапи: аналіз та визначення потреб, розробка методологічних засад, впровадження та пілотування, масштабування та поширення, моніторинг та оцінка. Представлена педагогічна система ґрунтується на трьох взаємопов’язаних компонентах формування готовності, а саме: мотиваційно-цільовий, когнітивнодіяльнісний та результативно-оцінний. Оцінка ефективності представленої педагогічної системи здійснювалася за трьома рівнями: високий, середній та низький
Ключові слова
цифрові технології; педагогічна система; освітні трансформації; формування готовності; інтерактивність навчання
Використані джерела
[1] Alhumaid, K., Naqbi, S.A., Elsori, D., & Mansoori, M.A. (2023). The adoption of artificial intelligence applications in education. International Journal of Data and Network Science, 7(1), 457-466. doi: 10.5267/j. ijdns.2022.8.013.
[2] Awasthi, S., & Soni, Y. (2023). Empowering education system with artificial intelligence: Opportunities and challenges. Shodh Samagam, 6(1).
[3] Baranovsky, S.V., Bomba, A.Ya., & Lyashko, S.I. (2022). Generalization of the antiviral immune response model for complex consideration of diffusion perturbations, body temperature response and logistic antigen population dynamics. Cybernetics and Systems Analysis, 58, 576-592. doi: 10.1007/s10559-022-00491-w.
[4] Bykov, V., Mikulowski, D., Moravcik, O., Svetsky, S., & Shyshkina, M. (2020). The use of the cloud-based open learning and research platform for collaboration in virtual teams. Information Technologies and Learning Tools, 76(2), 304-320. doi: 10.33407/itlt.v76i2.3706.
[5] Chaka, C. (2023). Fourth industrial revolution – a review of applications, prospects, and challenges for artificial intelligence, robotics and blockchain in higher education. Research and Practice in Technology Enhanced Learning, 18, article number 002. doi: 10.58459/rptel.2023.18002.
[6] Cherkhatova, O. (2023). The role of artificial intelligence in language learning. In Proceedings of the II international scientific and practical conference for scientists, lecturers, teachers, and students of higher education (pp. 151-153). Kharkiv: H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University.
[7] Chu, H.-C., Hwang, G.-H., Tu, Y.-F., & Yang, K.-H. (2022). Roles and research trends of artificial intelligence in higher education: A systematic review of the top 50 most-cited articles. Australasian Journal of Educational Technology, 38(3), 22-42. doi: 10.14742/ajet.7526.
[8] Crompton, H., & Burke, D. (2023). Artificial intelligence in higher education: The state of the field. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 20, article number 22. doi: 10.1186/s41239-02300392-8.
[9] García-Martínez, I., Fernández-Batanero, J.M., Fernández-Cerero, J., & León, S.P. (2023). Analysing the impact of artificial intelligence and computational sciences on student performance: Systematic review and metaanalysis. Journal of New Approaches in Educational Research, 12, 171-197. doi: 10.7821/naer.2023.1.1240.
[10] Glazunova, O., & Shyshkina, M. (2018). The concept, principles of design and implementation of the university cloud – based learning and research environment. CEUR Workshop Proceedings, 2104, 332-347. doi: 10.48550/ arXiv.1807.08560.
[11] González-González, C.S., Muñoz-Arteaga, J., & Collazos, C.A. (2021). Educational inclusion through ICT. IEEE Revista Iberoamericana de Tecnologias del Aprendizaje, 16(4), 352-354. doi: 10.1109/RITA.2021.3137256.
[12] Holmes, W., et al. (2022). Ethics of AI in education: Towards a community-wide framework. International Journal of Artificial Intelligence in Education, 32(3), 504-526. doi: 10.1007/s40593-021-00239-1.
[13] Holzinger, A., Keiblinger, K., Holub, P., Zatloukal, K., & Müller, H. (2023). AI for life: Trends in artificial intelligence for biotechnology. New Biotechnology, 74, 16-24. doi: 10.1016/j.nbt.2023.02.001.
[14] Institute of Artificial Intelligence Problems. (2021). National strategy for the development of artificial intelligence in Ukraine 2021-2030. Kyiv: Ministry of Education and Science of Ukraine, National Academy of Sciences of Ukraine.
[15] Kovachov, S., & Suchikova, Ya. (2023). Talk to me: A dialogue with artificial intelligence about its use in education and research. Scientific Papers of Berdyansk State Pedagogical University. Pedagogical Sciences, 1, 43-55. doi: 10.31494/2412-9208-2023-1-1-43-55.
[16] Marienko, М.В., Shyshkina, М.Р., & Konoval, О.А. (2022). Methodological principles of formation of cloudoriented systems of open science in institutions of higher pedagogical education. Information Technologies and Learning Tools, 89(3), 209-232. doi: 10.33407/itlt.v89i3.4981.
[17] Moroianu, N., Iacob, S.E., & Constantin, A. (2023). Artificial intelligence in education: A systematic review. In The 6th international conference on economics and social sciences “Geopolitical perspectives and technological challenges for sustainable growth in the 21st century” (pp. 907-921). Warsaw: Sciendo. doi: 10.2478/9788367405546-084.
[18] Nguyen, A., Ngo, H.N., Hong, Y., Dang, B., & Nguyen, B.-P.T. (2023). Ethical principles for artificial intelligence in education. Education and Information Technologies, 28, 4221-4241. doi: 10.1007/s10639-022-11316-w.
[19] Ouyang, F., Zheng, L., & Jiao, P. (2022). Artificial intelligence in online higher education: A systematic review of empirical research from 2011 to 2020. Education and Information Technologies, 27, 7893-7925. doi: 10.1007/ s10639-022-10925-9.
[20] Pankratova, N.D., & Sholokhov, A.V. (2019). Development of the robust algorithm of guaranteed ellipsoidal estimation and its application for orientation of the artificial earth satellite. Cybernetics and Systems Analysis, 55, 81-89. doi: 10.1007/s10559-019-00114-x.
[21] Pisica, A.I., Edu, T., Zaharia, R.M., & Zaharia, R. (2023). Implementing artificial intelligence in higher education: Pros and cons from the perspectives of academics. Societies, 13(5), article number 118. doi: 10.3390/ soc13050118.
[22] Popenici, S.A., & Kerr, S. (2017). Exploring the impact of artificial intelligence on teaching and learning in higher education. Research and Practice in Technology Enhanced Learning, 12, article number 22. doi: 10.1186/ s41039-017-0062-8.
[23] Resolution of the Cabinet of the Ministers of Ukraine No. 286-2022-р “On Approval of the Strategy for the Development of Higher Education in Ukraine for 2022-2032”. (2022, February). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/286-2022-%D1%80?lang=en#Text.
[24] Sabzalieva, E., & Valentini, A. (2023). ChatGPT and artificial intelligence in higher education: Quick start guide. Retrieved from https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000385146.locale=en.
[25] Salas-Pilco, S.Z., & Yang, Y. (2022). Artificial intelligence applications in Latin American higher education: A systematic review. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 19, article number 21. doi: 10.1186/s41239-022-00326-w.
[26] The guidance note of the European Commission on ethics and data protection. (2021). Retrieved from https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/docs/2021-2027/horizon/guidance/ethics-anddata-protection_he_en.pdf.
[27] Ungerer, L., & Slade, S. (2022). Ethical considerations of artificial intelligence in learning analytics in distance education contexts. In P. Prinsloo, S. Slade & M. Khalil (Eds.), Learning analytics in open and distributed learning:
Potential and challenges (pp. 124-129). Singapore: Springer. doi: 10.1007/978-981-19-0786-9_8.
[28] Uzwyshyn, R.J. (2023). From open science and datasets to AI and discovery. Retrieved from https://rayuzwyshyn. net/MSU2023/TILT2023/OpenScienceAIUzwyshyn2023.pdf.
[29] Velykanova, M., Korchak, N., Klepikova, O., Kibets-Pashutina, D., & Shyrokova-Murarash, O. (2022). Artificial intelligence: Legal status determination. Law, State and Telecommunications Review, 14(2), 68-80. doi: 10.26512/lstr.v14i2.41802.
[30] Yara, O., Brazheyev, A., Golovko, L., & Bashkatova, V. (2021). Legal regulation of the use of artificial intelligence: Problems and development prospects. European Journal of Sustainable Development, 10(1), article number 281. doi: 10.14207/ejsd.2021.v10n1p281.
