Анотація
Метою дослідження було визначення специфіки професійної підготовки майбутніх фахівців до роботи з дітьми з особливими потребами. Методологія дослідження включала практику студентів, анкетування, педагогічне спостереження та SWOT-аналіз форм роботи з дітьми з особливими потребами. У результаті дослідження отримано дані щодо ефективності різних форм роботи з дітьми з особливими потребами у практичній підготовці студентів педагогічних спеціальностей. Проведено систематичне порівняння самооцінки студентами професійних знань та вмінь з оцінками викладачів-менторів, що дозволило виявити як об’єктивний прогрес, так і суб’єктивні розбіжності в оцінках. Отримані дані свідчать про значне покращення рівня теоретичних знань, практичних навичок, комунікативних компетенцій та мотивації студентів. SWOT-аналіз форм роботи з дітьми з особливими потребами (індивідуальні та групові заняття, використання мультимедійних технологій та педагогічні спостереження) дав чітке уявлення про їх сильні та слабкі сторони, можливості для вдосконалення та потенційні загрози. Педагогічні спостереження виявилися ефективними в аналізі поведінки студентів, але можуть бути суб’єктивними. Результати підтверджують, що практична підготовка студентів значно підвищує їхню готовність до професійної діяльності. У ході дослідження визначено, що впровадження інтерактивних форм навчання, посилення міждисциплінарного підходу та покращення матеріально-технічної бази сприятиме підвищенню ефективності освіти для дітей з особливими потребами. Результати дослідження можуть бути використані закладами вищої освіти для вдосконалення підготовки майбутніх педагогів, які працюватимуть з дітьми з особливими потребами, а також освітніми установами для впровадження ефективних форм навчання та підтримки таких дітей
Ключові слова
освітні системи; мультидисциплінарні команди; міжособистісна взаємодія; інноваційні методи; інклюзивний підхід
Використані джерела
[1] Ahmed, S.K., Jeffries, D., Chakraborty, A., Lietz, P., Kaushik, A., Rahayu, B., Armstrong, D., & Sundarsagar, K. (2021). PROTOCOL: Teacher professional development for disability inclusion in low- and middle-income Asia-Pacific countries: An evidence and gap map. Campbell Systematic Reviews, 17(4), article number e1201. doi: 10.1002/cl2.1201.
[2] Cooc, N. (2019). Teaching students with special needs: International trends in school capacity and the need for teacher professional development. Teaching and Teacher Education, 83, 27-41. doi: 10.1016/j.tate.2019.03.021.
[3] Declaration of Helsinki. (2013). Retrieved from https://www.wma.net/what-we-do/medical-ethics/ declaration-of-helsinki/.
[4] Devenish, B.D., Mantilla, A., Bussey, K., McGillivray, J., & Rinehart, N.J. (2023). Preliminary effectiveness of professional learning about disability-specific evidence-based classroom practices for education support staff. Education Sciences, 13(9), article number 911. doi: 10.3390/educsci13090911.
[5] Fernández-Batanero, J.M., Montenegro-Rueda, M., & Fernández-Cerero, J. (2022). Are primary education teachers trained for the use of technology with disabled students? Research and Practice in Technology Enhanced Learning, 17, article number 19. doi: 10.1186/s41039-022-00195-x.
[6] Forsling, K., & Tjernberg, C. (2023). Intentions and flexibility: Navigating complex literacy practices in primary education. Educational Research, 65(3), 301-319. doi: 10.1080/00131881.2023.2209580.
[7] Fushtei, O., Shkvyr, O., Chorna, N., Haidamashko, I., Pryshliak, O., & Sydoruk, I. (2020). Psychological and pedagogical conditions for developing professional competency in future social workers using the global network internet. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 11(3), 88-106. doi: 10.18662/ brain/11.3/111.
[8] Gentile, A., Polizzi, C., Giordano, G., Burgio, S., & Alesi, M. (2023). Parental resources in parents of children with special needs (SNs) at the time of COVID-19. Journal of Clinical Medicine, 12(2), article number 475. doi: 10.3390/jcm12020475.
[9] Grigorenko, E.L., Compton, D.L., Fuchs, L.S., Wagner, R.K., Willcutt, E.G., & Fletcher, J.M. (2020). Understanding, educating, and supporting children with specific learning disabilities: 50 years of science and practice. The American Psychologist, 75(1), 37-51. doi: 10.1037/amp0000452.
[10] Hassani, S., et al. (2020). School-based interventions to support student participation: A comparison of different approaches. Vienna: University of Vienna. doi: 10.25365/phaidra.147.
[11] Hellmich, F., & Loeper, M.F. (2019). Children’s attitudes towards peers with learning disabilities – the role of perceived parental behaviour, contact experiences and self-efficacy beliefs. British Journal of Special Education, 46(2), 157-179. doi: 10.1111/1467-8578.12259.
[12] Hellmich, F., Löper, M.F., & Görel, G. (2019). The role of primary school teachers’ attitudes and self-efficacy beliefs for everyday practices in inclusive classrooms – a study on the verification of the ‘theory of planned behaviour’. Journal of Research in Special Educational Needs, 19(1), 36-48. doi: 10.1111/1471-3802.12476.
[13] Hyseni Duraku, Z., Jahiu, G., Likaj Shllaku, E., Boci, L., & Shtylla, H. (2021). Albanian preschool personnel’s perceived obstacles to implementing effective inclusive education. Frontiers in Education, 6, article number 645254. doi: 10.3389/feduc.2021.645254.
[14] Jeon, H.-J., Diamond, L., McCartney, C., & Kwon, K.-A. (2022). Early childhood special education teachers’ job burnout and psychological stress. Early Education and Development, 33(8), 1364-1382. doi: 10.1080/10409289.2021.1965395.
[15] Kauffman, J.M., Anastasiou, D., Hornby, G., Lopes, J., Burke, M.D., Felder, M., Ahrbeck, B., & Wiley, A. (2022). Imagining and reimagining the future of special and inclusive education. Education Sciences, 12(12), article number 903. doi: 10.3390/educsci12120903.
[16] Kotilainen, N., & Takala, M. (2024). “So much invisible work” – the role of special education teachers in Finnish lower secondary schools. Scandinavian Journal of Educational Research. doi: 10.1080/00313831. 2024.2317733.
[17] Mithans, M., Lipovec, Ž., & Ograjšek, S. (2023). Teacher’s work with children with special needs in kindergarten. Didactica Slovenica, 38(1), 96-111. doi: 10.55707/ds-po.v38i1.7.
[18] Obiakor, F.E., Obi, S.O., Obiakor, G.C., Aluka, I.J., Mbagwu, E., Obi, S., Amadife, N., & Clay, P. (2024). Special education and the future: Advancing values. In F.E. Obiakor & J.P. Bakken (Eds.), Special education (pp. 225235). Leeds: Emerald Publishing Limited. doi: 10.1108/S0270-401320240000038014.
[19] Oliynyk, M. (2022). Professional training of the future teacher to work with children with special educational needs. Visnyk of the Lviv University. Series Pedagogics, 36, 134-141. doi: 10.30970/vpe.2022.36.11560.
[20] Paloniemi, A., Pulkkinen, J., Kärnä, E., & Björn, P.M. (2021). The work of special education teachers in the tiered support system: The Finnish case. Scandinavian Journal of Educational Research, 67(1), 35-50. doi: 10.1080/00313831.2021.1983649.
[21] Romadhon, S., Aprianti, S., Kasetyaningsih, S.W., & Al-Amin, A. (2024). Teacher strategies in dealing with students with special needs in elementary school classrooms. Indonesian Journal of Education, 4(2), 594-605.
[22] Tarantino, G., Makopoulou, K., & Neville, R.D. (2022). Inclusion of children with special educational needs and disabilities in physical education: A systematic review and meta-analysis of teachers’ attitudes. Educational Research Review, 36, article number 100456. doi: 10.1016/j.edurev.2022.100456.
[23] Yuan, H. (2023). A study of special needs children entering regular classroom learning. Journal of Education Humanities and Social Sciences, 10, 133-138. doi: 10.54097/ehss.v10i.6903.
[24] Zenelaga, B., Goga, A., & Králik, R. (2024). Inclusive universities: Exploring the well-being of university students with special needs in Albania. Journal of Education Culture and Society, 15(2), 373-386. doi: 10.15503/ jecs2024.2.373.386.
