Анотація
Інтенсивні зміни соціально-економічних умов, пов’язані з розвитком ринків праці та робочої сили, вимагають зміни якості підготовки фахівців, які володіють не лише спеціальними знаннями, а й певними якостями, що забезпечують їхню конкурентоздатність та професійну мобільність. Це актуалізувало проблему модернізації сучасної професійно-педагогічної освіти як системи підготовки педагогів професійного навчання, зокрема й бакалаврів у галузі транспорту. Мета статті: проаналізувати теоретичні та практичні аспекти професійно-педагогічної підготовки майбутніх бакалаврів у галузі транспорту у педагогічних закладах вищої освіти. Методи дослідження: аналіз, систематизація, аналіз, спостереження та узагальнення. Результати. Встановлено, що професійно-педагогічна освіта майбутніх бакалаврів у галузі транспорту є особливим видом вищої освіти, що значно відрізняється від галузевої (інженернотехнічної, аграрної, економічної) та власне педагогічної та здійснюється у системі професійно-педагогічної освіти. Специфіка професійно-педагогічної освіти полягає у підготовці кадрів для реалізації освітніх програм професійної спрямованості в закладах професійної освіти І – ІІ рівнів акредитації. Висновки. Ключова для професійно-педагогічної освіти ідея інтеграції галузевої та психолого-педагогічної підготовки дає змогу підготувати професійно мобільного фахівця необхідної кваліфікації. Надзвичайно важливо не допускати пріоритетність галузевого чи педагогічного компонентів у змісті професійно-педагогічної освіти, оскільки обидва компоненти є рівнозначними. У найближчій перспективі ключовими завданнями професійнопедагогічної підготовки є реалізація інтегрованої підготовки майбутніх бакалаврів у галузі транспорту; додаткова психологопедагогічна підготовка випускників галузевих закладів вищої освіти чи відповідна діяльності додаткова галузева підготовка випускників, які завершили навчання в педагогічних закладах вищої освіти. Подальші наукові пошуки вбачаємо в прогнозуванні та проєктуванні розвитку системи професійно-педагогічної освіти
Ключові слова
професійно-педагогічна підготовка, майбутні бакалаври у галузі транспорту, інженери-педагоги, інтегрована підготовка
Використані джерела
1. Bondarenko, T.S., & Kozhevnikov, H.K. (2013). Methods and models of formation of readiness of future engineers-pedagogues for the development and use of computer educational systems: Monograph. Kharkiv: UIPA.
2. Brych, V., Bilous, L., Borysiak, O., & Brych, B. (2020). Management of worker training: Monograph. Ternopil: VPTs “Economic thought TNEU”.
3. Draft Strategy for the Development of Professional (Vocational and Technical) Education for the Period Until 2023. (2020). Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/kolegiya-ministerstva/2020/12/Proyekt%20Stratehiyi%20rozvytku%20proftekhosvity%20do%202023.pdf.
4. Horbatiuk, R.M. (2011). Theoretical and methodological principles of professional training of future engineers-teachers of the computer profile: Abstract of doctoral dissertation in pedagogical sciences. TNPU: Ternopil.
5. Hura, S.O. (2004). Organizational and pedagogical conditions for the adaptation of future engineers-pedagogues: Abstract of candidate’s dissertation in pedagogical sciences. Kharkiv.
6. Kabak, V.V. (2013). Peculiarities of the use of electronic didactic publications in the process of training future engineers-pedagogues. In Strategic issues of world science – 2013. Materials of the IX International scientific and practical conference (pp. 58-60). Przemyśl: Nauka i studia.
7. Sysko, N. (2019). The leading principles of teachers’ professional development in vocational education. Bulletin of Postgraduate Education (Series “Educational sciences”), 8(37), 136-152.
8. Tytova, N. M. (2018). Theoretical and methodological foundations of psychological and pedagogical training of future teachers of professional education: Monograph. Kyiv: NPU named after M. P. Drahomanov.
9. Volkova, N.V. (2019). Preparation of future engineers-pedagogues for the use of communication technologies in vocational and technical education institutions. Bulletin of Alfred Nobel University. Series “Pedagogy and Psychology. Pedagogical Sciences”, 1(17), 105-111.
