У даній статті проаналізовано історико-педагогічний аспект розвитку академічної обдарованості в зарубіжній теорії та практиці. Встановлено, що академічно обдаровані діти мають багато потреб, які стандартна освітня система не в змозі задовольнити. Тому в більшості освітніх установ Європи та США було створено програми для роботи з академічно обдарованими дітьми та, у зв’язку з цим, серйозно змінено та доповнено програми професійної підготовки педагогів. Важливу роль розвитку професійної підготовки педагогів, які працюють з обдарованими та талановитими дітьми, грають міжнародні організації, що досліджують обдарованість. Накопичений вітчизняний та зарубіжний досвід з цієї проблеми свідчить про актуальність подальшої розробки теоретичних основ та практичних шляхів розвитку системи навчання академічно обдарованих дітей. Особливості розвитку системи навчання академічно обдарованих дітей у США: поглиблення профільної та рівневої диференціації навчання; широке використання методів внутрішньої диференціації; варіативність форм індивідуалізації навчання; збільшення числа спеціальних освітніх установ, відділень та потоків; використання програм педагогічного наставництва. Особливості специфіки змісту освіти та методів навчання талановитих дітей, які полягають у застосуванні прискореного навчання та курсів «розширення» і збагачення» програми; підвищення ролі ефективних методів навчання, сучасних технічних засобів у розвитку інтелектуальних здібностей дітей.

академічна обдарованість, диференціація навчання, індивідуалізація навчання, інтелектуальні здібності