Дослідження присвячено питанню розвитку та оптимізації навичок пошуку, обробки та аналізу інформації з різних джерел у підготовці майбутніх докторів філософії (PhD). Мета статті полягає в обґрунтуванні важливості та актуальності розвитку та оптимізації навичок пошуку, обробки та аналізу інформації для докторів філософії (PhD) спеціальності 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями) на різних етапах їхньої академічної та наукової кар᾽єри. Методи. Для досягнення мети автори використали такі методи: аналіз, синтез нормативних та науково-педагогічних джерел, узагальнення, спостереження, власний науковопедагогічний досвід. Результати. Доведено актуальність проблеми розвитку та оптимізації навичок пошуку, обробки та аналізу інформації з різних джерел у підготовці майбутніх докторів філософії (PhD). Проаналізовано сучасні дослідження в галузі психології та педагогіки (Джон Суеллер – вивчення когнітивного навантаження та процесів мислення, на здатність студентів обробляти та аналізувати інформацію; Річард Майєр –дослідження когнітивних аспектів навчання, включаючи способи представлення інформації та її сприйняття здобувачами освіти; Керол Культау – інформаційні процеси в освіті та розвиток інформаційної грамотності). Акцентовано увагу на можливостях дослідження аналізованої теми через призму моделі процесу пошуку інформації (Information Search Process, ISP) Керол Культау. Визначено, сутність поняття «інформаційно-аналітична компетентність аспіранта (майбутнього доктора філософії (PhD)» Висновки. Зазначається, що важливість інформаційно-аналітичної компетентності полягає в тому, що вона дозволяє ефективно виконувати науково-дослідні завдання: наукова розвідка (знаходити та відбирати релевантну інформацію допомагає аспірантові визначити наукову обґрунтованість свого дослідження та розвідати, чи були схожі роботи раніше проведені); оцінка інформації (вміння критично оцінювати інформацію допомагає аспірантові визначити її достовірність та актуальність, що є ключовими факторами при прийнятті наукових рішень; аналіз та інтерпретація (здатність до аналізу та інтерпретації інформації допомагає аспіранту виявити закономірності та зв’язки між різними аспектами його дослідження); наукове письмо (навички наукового письма дозволяють аспірантові створювати наукові роботи та дисертацію, які відповідають стандартам наукової спільноти); ефективна комунікація результатів (здатність чітко та переконливо представляти свої дослідження і результати допомагає аспіранту спілкуватися з колегами, отримувати фінансування та розповсюджувати свої відкриття); етичний аспект (дотримання етичних стандартів у використанні інформації та в проведенні досліджень, академічна культура та доброчесність є надзвичайно важливим для наукової діяльності). Перспективами подальших досліджень визначено розробку критеріїв, їх змісту та рівнів сформованості інформаційно-аналітичної компетентності аспірантів – майбутніх докторів філософії

доктор філософії (PhD), здатність, інформаційно-аналітична компетентність, компетентність, ОНП «Професiйна освiта».